Пропоную докладніше розглянути це питання



✔️Все, що ми ретельно приховуємо і закриваємо в собі - відображають і відіграють наші діти.

✔️Всё, що ми не дозволяємо і не дозволяємо собі, нас може дратувати в прояві наших малюків.

✔️ Діти показують нам вектор роботи над собою.

І якщо ми будемо більш усвідомлені і уважні, наша реакція буде змінюватися і ми будемо по-іншому сприймати те, що відбувається.

Діти дуже сильно можуть нас відчувати. І тут важливо розуміти, що ми реагуємо на ту чи іншу ситуацію бо у нас є там питання, і швидше за все невротичного характеру.

Також, є кілька речей, які кожному з нас слід розуміти:

❗️Наші діти - не наша власність. Вони окремі душі, які прийшли в цей світ, для проходження свого життєвого шляху і отримання свого досвіду.

Ми, батьки, є провідниками, і це не означає, що ми можемо зневажати дітьми і робити з них кого нам хочеться. І намагатися зліпити з дитини те, що нам не вдалося досягти самим, але так хотілося.

І коли ми будемо сприймати малюка як окремого, повноцінну людину, кут зору буде змінюватися.

Ще зазначу кілька моментів, на які слід звернути увагу:

✔️ Дозвольте дітям бути собою, проявляти свої бажання, хотіння.
✔️Приймайте дітей такими, якими вони є, безпосередніми в своїх проявах, щирими, справжніми, живими.
✔️Перестаньте ламати дитини і підлаштовувати його під себе, свої ідеали і уявлення.
✔️Чи любите безумовно, а не за хорошу поведінку або виконане завдання, доручення, хорошу оцінку та інше.
✔️У вихованні почніть насамперед з себе! Так-так, саме з себе! А дитина буде брати з вас приклад.

Тут ми знову повертаємося до себе і тому наскільки важлива особиста опрацювання.

Цим ми і займаємося на консультаціях. Працюючи над собою, зміцнюючи свій стрижень, опрацьовуючи психологічні травми, комплекси, негативні установки - ми впливаємо на якість нашого життя, на відносини з партнером і дітьми.